Ольга (o_berezinskaya) wrote,
Ольга
o_berezinskaya

:)

Оригинал взят у yzhukovski в «Океан Ельзи»
Святослав Вакарчук – тончайший, нежнейший поэт. Начавшись с лужицы в вечно мокром Львове, «Океан Ельзи» заливает всё большее пространство. Добротная, разношёрстная, разноплановая музыка перекликается с настоящей поэзией. «Океан Ельзи» - пожалуй, лучшая группа постсоветского пространства. А якби на Сході ще й мову розуміли…

«На високій полонині чоловік стоїть…» Стоїть високо, сумно, голосить час від часу, і досягнути його дуже важко.

Співає він про трагічне, нерозділене кохання, благає розділити, і бринить над Карпатами неосяжний сум, який чутний в Празі, на Волзі, Кавказі чи Андах. Коли любов не взаємна, то є привід для величезного суму, сліз, поривів, миттєвої сили, мудрості та великої поезії. Чи була б поезія такою, коли б кохання було розділене – питання вічне.

Коли «Океан Ельзи» заллє Землю, на львівському ковчезі врятуються ті, хто любить…


----------

Тетка в клипе мне не очень, а сама песня очень
Tags: music, искусство
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

  • 0 comments